Skip to Content

Виставка робіт Сергія Шишка в Національному художньому музеї України

Дата: 
28/10/2011 - 04/12/2011

Проект продемонструє близько 100 творів із колекції НХМУ, яка є однією з найрепрезентативніших монографічних колекцій художника. Експозицію доповнять твори із колекцій київських музеїв.

На виставці будуть представлені твори, виконані митцем в роки його творчої зрілості і всенародного визнання («Зима», «Мирні поля», «Соняхи», серія «Київська сюїта» і т.д.) а також унікальні ранні композиції Сергія Шишка, створені наприкінці 1930-початку 1940-х років («Широке поле», «Сільське подвір’я», «В селі хатки», «В зруйнованому Чернігові», і т.д.).
Виставка надає унікальну можливість побачити ретроспективу творчості Сергія Шишка в його найкращих творах.

Сергій Федорович Шишко народився 12 червня 1911 року в с. Носівка на Чернігівщині. Випускник Київського художнього інституту (майстерні Олександра Богомазова та Федора Кричевського) та Всеросійській Академії художеств в Ленінграді (вчителі Борис Йогансон та О.Зайцев), Шишко отримав мистецьку освіту європейського рівня. Його картини є рідкісним в українському мистецтві 1950-1970-х років прикладом імпресіоністичного підходу до зображення натури, який вирізнявся з-поміж творів пануючого в той час соцреалізму.
Художник був учасником Другої Світової війни і залишив чималий спадок фронтових замальовок, яким в експозиції відведено помітне місце («Руїни Києва», «Руїни Хрещатика» і т.д.)

Найбільш повно творча індивідуальність майстра знайшла свій вислів в пейзажному жанрі, над яким Сергій.Шишко працював все життя, продовжуючи кращі традиції українського живопису своїх попередників. Географія творів майстра була досить широкою: Петербург, Середня Азія, Прибалтика, Чехословаччина, проте більшості полотен Шишка зображено Україну.
Майже півстоліття присвятив Сергій Шишко пейзажам Києва, в якому мешкав із 1944 року («Київ. Маріїнський палац», «Голосіівський ліс», «Старий Поділ» і т.д.). Зокрема в 1982 році великий цикл картин, об’єднаних назвою “Київ – улюблене місто”, був відзначений Державною премією УРСР імені Т.Г. Шевченка.