Skip to Content

Виставка Юрія Кузьменка "Квантовий суп" в Я Галереї на Хорива

Дата: 
31/08/2011 - 03/10/2011

31.08 - 03.10.11
Квантовий суп. Юрій Кузьменко

Запрошуємо Вас на вернісаж виставки, що відбудеться з 19.00 до 21.30 у середу, 31 серпня, в арт-центрі Я Галерея на Хорива, 49Б.

Закинутий у буття Юрій Кузьменко здійснює свій пошук. Діоген удень виходив з бочки із ліхтарем, пояснюючи: «Шукаю людину». Кузьменко говорить: «Я людина, і не хочу мати ярликів окрім імені». Його роботи - це те, що він нашукав із своїм власним ліхтарем - мішаною технікою. Виставка «Квантовий суп» зіштовхує внутрішній екзістенціалізм митця із зовнішнім цинізмом ситуації. Зворушує питання про себе, ставить питання до інших.

Юрій Кузьменко

Довідково:

Юрій Кузьменко

Народився 1980 року, живе та працює в Севастополі
Закінчив дитячу художню школу
Учасник програми "Генофонд" арт-центру Я Галерея

Виставки

2011
Genofond Pinakothek, Львівський Палац Мистетств, Львів
Genofond Pinakothek, Titanikas Exhibition Halls, Vilnius Academy of Arts

2010
Вхід Вихід, арт-центр Я Галерея, Дніпропетровськ, куратор - Павло Гудімов
Моно, Галерея Ленін, Запоріжжя
генофондlovekiev, Київська міська галерея Лавра, Київ
Народне актуальне. Пейзаж, арт-центр Я Галерея, Київ

Чи взмозі ми сприймати кванти? Потрапляючи в сартрівську пастку вікна, що ми бачимо за ним? Знайомі матеріальні речі, що ставляться під сумнів запитаннями, набувають вигляду речовин, втрачають сталу форму. Чи впізнаю я речі з яких складаюся? «Людське сприйняття не може досягти дійсної природи квантової реальності, оскільки усе, чого ми торкаємося, стає матерією. Хоча зір, очі наші, можуть цілком допомогти. Якщо спробувати зчитувати лише кольорові потоки інформації, отримаємо квантовий суп».

Здається, на площині кахлю ванної кімнати ми раптом помічаємо поклик: Житла. Харчів. Нащадків. Коли цілком природні речі стали предметом боротьби? Скрізь прапори, мови і національності прокладають власні колії самовизначення, по яких ніби-то треба прямувати. Кузьменко ставить положення під сумнів: «Чому тканина певного кольору, названа прапором, повинна породжувати в мені якісь емоції та почуття? - Хай і так, найкращім прапором, покуди суспільство вважає це за необхідне, було б полотно, неґрунтоване полотно».

З 31 серпня відвідувачі Я Галереї на Хорива 49б отримають можливість вже зараз вжитися у ролі, які Кузьменко означив для наступних поколінь: «Сподіваюсь, що коли нас відкопають, люди, чи можливо, якісь інші розумні форми життя, просто посміхнуться з того, що колись ми ішли такими шляхами самовизначення».

Пошук не вимагає фіналу. Це - процес. І світ - таке місце, де шукаєш ти, але є ймовірність, що, власне, знайдуть тебе.

Борис Філоненко, серпень 2011